чиновниця
чино́вниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чиновниця — ЧИНО́ВНИЦЯ, і, ор. ею, ж. Жін. до чино́вник. Лекерія Петрівна нанесла до чаю й свого добра, прийшла в гості навіть з своїм сахаром, як ходять з своїм сахаром одна до одної старі удови “чиновниці”, принесла навіть свою паляницю (І. Словник української мови у 20 томах
- чиновниця — -і. Жін. до чиновник. Великий тлумачний словник сучасної мови