чиновниця

ЧИНО́ВНИЦЯ, і, ор. ею, ж.

Жін. до чино́вник.

Лекерія Петрівна нанесла до чаю й свого добра, прийшла в гості навіть з своїм сахаром, як ходять з своїм сахаром одна до одної старі удови “чиновниці”, принесла навіть свою паляницю (І. Нечуй-Левицький);

При затриманні у скромної чиновниці було вилучено 30 тисяч доларів, що за припущенням слідчих, є хабарем (з газ.).