чиновницький

ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до чино́вник.

Змальовуючи комічні дріб'язкові конфлікти поміщицького і чиновницького середовища, Гоголь викривав неспроможність .. прогнилого і приреченого на загибель кріпосницького ладу (з наук. літ.);

// Власт. чиновникові, такий, як у чиновника.

Замість відповіді хтось добре штурхонув його під ребра і підштовхнув до столу, за яким сидів пан з холодним чиновницьким обличчям (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

– Я тепер чиновник на фабриці й перейду від авторських сентиментів до чиновницької твердості. Ви не погоджуєтесь викинути цю сцену? – Мовчання. – Тоді ми підемо зараз до Директора – хай він нас розсудить (Ю. Яновський);

Дорогі наші чесні, добрі, совісні люди! У якому же боргу має бути перед такими, як ви, суспільство, що розучилося цінувати і берегти духовне своє надбання, суспільство, що дійшло вже, здається, до межі бюрократизму і чиновницької байдужості (з газ.).