чиновницький
ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чино́вник.
Змальовуючи комічні дріб’язкові конфлікти поміщицького і чиновницького середовища, Гоголь викривав неспроможність і реакційну суть прогнилого і приреченого на загибель кріпосницького ладу (Рад. літ-во, 18, 1955, 73);
// Власт. чиновникові, такий, як у чиновника.
Замість відповіді хтось добре штурхонув його під ребра і підштовхнув до столу, за яким сидів пан з холодним чиновницьким обличчям (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 26);
— Я тепер чиновник на фабриці й перейду від авторських сентиментів до чиновницької твердості. Ви не погоджуєтесь викинути цю сцену? — Мовчання.— Тоді ми підемо зараз до Директора — хай він нас розсудить (Ю. Янов., II, 1958, 26);
Бюрократизм, чиновницьке ставлення до службових обов’язків, до потреб людини, байдужість, черствість, зазнайство — чужі політиці партії, природі соціалістичного ладу (Рад. Укр., 28.VІІІ 1957, 1).
Значення в інших словниках
- чиновницький — ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до чино́вник. Змальовуючи комічні дріб'язкові конфлікти поміщицького і чиновницького середовища, Гоголь викривав неспроможність .. прогнилого і приреченого на загибель кріпосницького ладу (з наук. літ.); // Власт. Словник української мови у 20 томах
- чиновницький — чино́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
- чиновницький — -а, -е. Прикм. до чиновник. || Власт. чиновникові, такий, як у чиновника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чиновницький — БЮРОКРАТИ́ЧНИЙ, ЧИНО́ВНИЦЬКИЙ зневажл., КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ зневажл., КАЗЕ́ННИЙ зневажл., ПАПЕРО́ВИЙ зневажл. — А яке ж моє ставлення до школи? — Зневажливе! Зневажливе і бюрократичне (Ю. Збанацький); (Римар:) Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (М. Стельмах). Словник синонімів української мови