чиновничок
ЧИНО́ВНИЧОК, чка, ч., зневажл. Зменш. до чино́вник.
Чоловік Килинин, дрібний чиновничок, умер дуже рано (Крим., Вибр., 1965, 353).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чиновничок — ЧИНО́ВНИЧОК, чка, ч., зневажл. Зменш. до чино́вник. Чоловік Килинин, дрібний чиновничок, умер дуже рано (А. Кримський); Радість усіх, особливо Миколи Олексійовича, була безмежною. Та чи не менше радів чиновничок несподіваній великій нагороді. Словник української мови у 20 томах
- чиновничок — чино́вничок іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- чиновничок — -чка, ч., зневажл. Зменш. до чиновник. Великий тлумачний словник сучасної мови