чиновничий

ЧИНО́ВНИЧИЙ, а, е.

Те саме, що чино́вницький.

Загукали “славу” гімназисти, студенти, чиновничі й куркульські синки, простодушні вчителі й вчительки (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me