числитися —
Числитися. 1. Витрачати, розподіляти (кошти). “Я не можу зрікатися всього так, як ти! ” — говорила не раз роздразнено, коли я напоминала їй числитися ліпше з грішми і зрікатися деяких приємностей (Коб., Valse melancolique, 90).
Українська літературна мова на Буковині
числитися —
ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко). 2. діал.
Словник української мови у 20 томах
числитися —
-люся, -лишся, недок. 1》 Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. 2》 діал. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
числитися —
ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка...
Словник синонімів української мови
числитися —
ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (Донч., VI, 1957, 294).
Словник української мови в 11 томах
числитися —
Числитися, -люся, -лишся гл. Считаться.
Словник української мови Грінченка