числитися
ЧИ́СЛИТИСЯ, люся, лишся, недок.
1. Бути, значитись де-небудь, перебувати в складі когось, чогось.
Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко).
2. діал. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на кого-, що-небудь.
Тяжко з батьком не числитись, тяжко й матір, що, як мур, за свою хату перед людьми обстоює, не любити (О. Кобилянська);
Вподобався йому сей молодий, здоровий господар своєю поважною чемністю, що числиться зі словами і нікого не хоче вразити (О. Маковей);
Я стала у них за служницю. Я була ще слабосила, підліток, але й не числилася зі своєю силою (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)