Орфографічний словник української мови

чистуха

чисту́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чистуха — ЧИСТУ́ХА, и, дав. і місц., сі, ж., розм. Жін. до чисту́н². – Ще знаєте, – веде господиня, – коли б не дитина, то я б її й довіку держала. .. Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  2. чистуха — -и, розм. Жін. до чистун II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чистуха — ЧИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до чисту́н². — Ще знаєте,— веде господиня,— коли б не дитина, то я б її й довіку держала. ..Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Мирний, І, 1954, 88).  Словник української мови в 11 томах