чистуха

ЧИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до чисту́н².

— Ще знаєте,— веде господиня,— коли б не дитина, то я б її й довіку держала. ..Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Мирний, І, 1954, 88).

Значення в інших словниках

1. чистуха — ЧИСТУ́ХА, и, дав. і місц., сі, ж., розм. Жін. до чисту́н². – Ще знаєте, – веде господиня, – коли б не дитина, то я б її й довіку держала. .. Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. чистуха — чисту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. чистуха — -и, розм. Жін. до чистун II.  Великий тлумачний словник сучасної мови