Орфографічний словник української мови

чистісінько

чисті́сінько

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чистісінько — див. схожий  Словник синонімів Вусика
  2. чистісінько — ЧИСТІ́СІНЬКО, розм. 1. Присл. до чисті́сінький. В кімнатах було чистісінько, як у дзеркалі (О. Маковей); // Абсолютно, цілком. Тут я все чистісінько й розповів Марусі: як вирішив стати відмінником і як учу уроки (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. чистісінько — розм. 1》 Присл. до чистісінький. || Абсолютно, цілком. 2》 Уживається для підкреслення схожості предмета, особи і т. ін. з іншими предметами, особами тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чистісінько — ЧИСТІ́СІНЬКО, розм. 1. Присл. до чисті́сінький. В кімнатах було чистісінько, як у дзеркалі (Мак., Вибр., 1954, 126); // Абсолютно, цілком. Тут я все чистісінько й розповів Марусі: як вирішив стати відмінником і як учу уроки (Донч., V, 1957, 179).  Словник української мови в 11 томах
  5. чистісінько — Чистісінько нар. 1) Совершенно чисто. Чистісінько в хаті, — ніде ні смітинки. Харьк. 2) Совершенно, совсѣмъ (сильнѣе, чѣмъ чисто 2). Чистісінько він та й годі. Харьк.  Словник української мови Грінченка