Орфографічний словник української мови

чмакання

чма́кання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чмакання — ЧМА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чма́кати і звуки, утворювані цією дією. Противно було слухати п'яний гамір, задоволене чмакання (В. Еллан-Блакитний); Чи вистачить часу? Ця думка дивно вплітається в ледь чутний шелест очерету, в глухе чмакання і хлипання. То хлипає болото (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  2. чмакання — -я, с. Дія за знач. чмакати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чмакання — ЧМА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чма́кати і звуки, утворювані цією дією. Противно було слухати п’яний гамір, задоволене чмакання (Еллан, II, 1958, 27).  Словник української мови в 11 томах