чмакання

ЧМА́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чма́кати і звуки, утворювані цією дією.

Противно було слухати п'яний гамір, задоволене чмакання (В. Еллан-Блакитний);

Чи вистачить часу? Ця думка дивно вплітається в ледь чутний шелест очерету, в глухе чмакання і хлипання. То хлипає болото (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. чмакання — чма́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чмакання — -я, с. Дія за знач. чмакати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чмакання — ЧМА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чма́кати і звуки, утворювані цією дією. Противно було слухати п’яний гамір, задоволене чмакання (Еллан, II, 1958, 27).  Словник української мови в 11 томах