1. Словник української мови у 20 томах

чмакання

ЧМА́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чма́кати і звуки, утворювані цією дією.

Противно було слухати п'яний гамір, задоволене чмакання (В. Еллан-Блакитний);

Чи вистачить часу? Ця думка дивно вплітається в ледь чутний шелест очерету, в глухе чмакання і хлипання. То хлипає болото (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чмакання — чма́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. чмакання — -я, с. Дія за знач. чмакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чмакання — ЧМА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чма́кати і звуки, утворювані цією дією. Противно було слухати п’яний гамір, задоволене чмакання (Еллан, II, 1958, 27). Словник української мови в 11 томах