Значення в інших словниках
-
чорниця —
ЧОРНИ́ЦЯ, і, ж. 1. бот. Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних із чорними їстівними ягодами. Чорниця – дрібний напівкущ (15-50 см), росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
чорниця —
-і, ж. бот. Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чорниця —
Невисокий кущик з довгим повзучим кореневищем; хвойні та мішані ліси пн. півкулі; світлолюбна; плід — куляста чорна ягода з сизуватим нальотом; їстівна.
Універсальний словник-енциклопедія
-
чорниця —
ЧОРНИ́ЦЯ, і, ж. 1. бот. (Vaccinium myrtillus L.). Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами. Чорниця — дрібний напівкущ (15-50 см) (Колг. енц.
Словник української мови в 11 томах
-
чорниця —
Чорниця, -ці ж. 1) = черниця. МВ. ІІ. 199. 2) раст. Rubus caesius. Вх. Пч. II. 35.
Словник української мови Грінченка