чорниця
ЧОРНИ́ЦЯ, і, ж.
1. бот. (Vaccinium myrtillus L.). Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами.
Чорниця — дрібний напівкущ (15-50 см) (Колг. енц., II, 1956, 328);
Чорниця — найпопулярніша народна лікарська рослина, особливо її ягоди (Лікар. рослини.., 1958, 125).
2. Ягода цієї рослини.
Ми рвемо над дорогою стиглі чорниці, а іноді й суниці (Шиян, Партиз. край, 1946, 135);
// збірн.
Багаті поліські ліси на ягоди — чорницю, брусницю, суницю, малину, горобину (Рад. Укр., 16.III 1971, 4).
Словник української мови (СУМ-11)