Орфографічний словник української мови

чорноризник

чорнори́зник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чорноризник — ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. Піду в церкву із Софійкою, тільки не до тих бородатих чорноризників, що ненавидять цю землю і її мову, а до острівка моєї прадідівської віри (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. чорноризник — -а, ч., церк. Чернець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорноризник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.  Словник синонімів української мови
  4. чорноризник — ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст. Чернець.  Словник української мови в 11 томах