чорноризник —
ЧОРНОРИ́ЗНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. Піду в церкву із Софійкою, тільки не до тих бородатих чорноризників, що ненавидять цю землю і її мову, а до острівка моєї прадідівської віри (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
чорноризник —
чорнори́зник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
чорноризник —
-а, ч., церк. Чернець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чорноризник —
ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.
Словник синонімів української мови