Орфографічний словник української мови

чорнорясник

чорноря́сник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чорнорясник — ЧОРНОРЯ́СНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. – Що ж, може, тебе у ченці постригти? – спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрася. – Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  2. чорнорясник — -а, ч., церк. Чернець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чорнорясник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.  Словник синонімів української мови
  4. чорнорясник — ЧОРНОРЯ́СНИК, а, ч., церк., заст. Чернець. — Що ж, може, тебе у ченці постригти? — спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрася.— Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 92).  Словник української мови в 11 томах