чорнорясник
ЧОРНОРЯ́СНИК, а, ч., церк., заст. Чернець.
— Що ж, може, тебе у ченці постригти? — спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрася.— Не було в моєму роду чорнорясників, ти перший будеш (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 92).
Словник української мови (СУМ-11)