чотириголовий — Орфографічний словник української мови

чотириголовий — ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має чотири голови (див. голова́ 1). Лугарі сиділи круг багаття.. Згадувано було й Білого Бога Дажбога, що зветься Сонцем; і вітця його Соварога, який правує небом і землею і був уже тоді, коли в світі ще нічого не було... Словник української мови у 20 томах
чотириголовий — -а, -е. 1》 Який має чотири голови (див. голова 1)). 2》 архіт. З чотирма банями. Великий тлумачний словник сучасної мови
чотириголовий — ЧОТИРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має чотири голови ( див. голова́ 1). 2. архт. З чотирма куполами. Словник української мови в 11 томах