Орфографічний словник української мови

чубук

чубу́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чубук — див. саджанець  Словник синонімів Вусика
  2. чубук — Цибух  Словник чужослів Павло Штепа
  3. чубук — ЧУБУ́К¹, а́, ч. 1. Порожнистий стрижень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим. Старшина поспішає запалить люльку і так тягне, що в чубуці починає шкварчати, немов на сковороді сало (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. чубук — -а, ч. 1》 Порожнистий стержень люльки, крізь якого курець втягує тютюновий дим. 2》 сад. Живець виноградної лози, який використовують для садіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чубук — ЧУБУ́К, а́, ч. 1. Порожнистий стержень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим. Старшина поспішає запалить люльку і так тягне, що в чубуці починає шкварчати, немов на сковороді сало (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  6. чубук — Чубук, -ка м. Чубукъ. Чуб. І. 94.  Словник української мови Грінченка