Значення в інших словниках
-
чудакуватий —
див. дивак; химерний
Словник синонімів Вусика
-
чудакуватий —
ЧУДАКУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; дивакуватий, дивний. – А Степан – парубок там у нас, чудакуватий якийсь, а злодій на все село (А. Тесленко); Розповідав [Каргат] про Харків, про свого чудакуватого професора, про студентів і інститут (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови у 20 томах
-
чудакуватий —
-а, -е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; дивакуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чудакуватий —
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
чудакуватий —
Чудакува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чудакуватий —
ЧУДАКУВА́ТИЙ, а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; дивакуватий. — А Степан — парубок там у нас, чудакуватий якийсь, а злодій на все село (Тесл.
Словник української мови в 11 томах