чудити —
ЧУДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно. Всіма шанований у війську за ратні заслуги, батько на старості чудив без угаву.
Словник української мови у 20 томах
чудити —
-джу, -диш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно. || Говорити що-небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чудити —
ЖАРТУВА́ТИ з ким і без додатка (говорити або робити що-небудь заради сміху, забави), ШУТКУВА́ТИ розм., ЧУДИ́ТИ розм. — Док.: пожартува́ти, пошуткува́ти. По обличчю сержанта не можна було вгадати, жартує він чи говорить серйозно (О.
Словник синонімів української мови
чудити —
ЧУДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно; // Говорити що-небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.). Ніхто краще п’яного не зіграє, як Тихін,— чудить добре вміє (Горд., Дівчина.., 1954, 28).
Словник української мови в 11 томах