чудити
ЧУДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., розм. Робити вчинки, які викликають подив, поводитися дивно;
// Говорити що-небудь несерйозно, заради жарту, жартувати (у 1, 2 знач.).
Ніхто краще п’яного не зіграє, як Тихін,— чудить добре вміє (Горд., Дівчина.., 1954, 28).
Словник української мови (СУМ-11)