чіпляти —
ЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. Міцно чіпляю до сучка ремінь (М.
Словник української мови у 20 томах
чіпляти —
Яю, -яєш, недок. 1. Знайомитись для нетривалих інтимних стосунків. Не треба було робити жодних рухів, нікуди ходити і нікого чіпляти на одну ніч (С. Пиркало). 2. -яє, 3-я ос. одн. Діяти (частіше — про дію алкоголю чи наркотику). Лише одна стопка житнівки, а мене вже чіпляє...
Словник сучасного українського сленгу
чіпляти —
(-яю, -яєш) недок., кого; мол. Схиляти когось до статевого акту. БСРЖ, 660; КСМС.
Словник жарґонної лексики української мови
чіпляти —
-яю, -яєш, недок., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. || Хапати щось чим-небудь гострим, загнутим і т. ін. 2》 Те саме, що вішати 1). || Приладнувати, закріплювати щось на кому-, чому-небудь; одягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чіпляти —
хоч бу́блик чіпля́й, жарт. Кирпатий, задертий догори (про ніс). Від сонця заслонилася Ганнуся, виставляючи свого хоч бублик чіпляй носа (З журналу).
Фразеологічний словник української мови
чіпляти —
ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось).
Словник синонімів української мови
чіпляти —
ЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. Міцно чіпляю до сучка ремінь (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
чіпляти —
Чіпля́ти, -ля́ю, -єш гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О, 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють.
Словник української мови Грінченка