Фразеологічний словник української мови

чіпляти

хоч бу́блик чіпля́й, жарт. Кирпатий, задертий догори (про ніс). Від сонця заслонилася Ганнуся, виставляючи свого хоч бублик чіпляй носа (З журналу).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чіпляти — (до чого) зачіпляти, причіпляти; (на що) вішати; (фартух) припинати; (квітку) пришпилювати; п! ЧІПАТИ.  Словник синонімів Караванського
  2. чіпляти — див. хапати  Словник синонімів Вусика
  3. чіпляти — ЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. Міцно чіпляю до сучка ремінь (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. чіпляти — чіпля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  5. чіпляти — Яю, -яєш, недок. 1. Знайомитись для нетривалих інтимних стосунків. Не треба було робити жодних рухів, нікуди ходити і нікого чіпляти на одну ніч (С. Пиркало). 2. -яє, 3-я ос. одн. Діяти (частіше — про дію алкоголю чи наркотику). Лише одна стопка житнівки, а мене вже чіпляє...  Словник сучасного українського сленгу
  6. чіпляти — (-яю, -яєш) недок., кого; мол. Схиляти когось до статевого акту. БСРЖ, 660; КСМС.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. чіпляти — -яю, -яєш, недок., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. || Хапати щось чим-небудь гострим, загнутим і т. ін. 2》 Те саме, що вішати 1). || Приладнувати, закріплювати щось на кому-, чому-небудь; одягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чіпляти — ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось).  Словник синонімів української мови
  9. чіпляти — ЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. Міцно чіпляю до сучка ремінь (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  10. чіпляти — Чіпля́ти, -ля́ю, -єш гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О, 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють.  Словник української мови Грінченка