чіпляти
хоч бу́блик чіпля́й, жарт. Кирпатий, задертий догори (про ніс). Від сонця заслонилася Ганнуся, виставляючи свого хоч бублик чіпляй носа (З журналу).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чіпляти — (до чого) зачіпляти, причіпляти; (на що) вішати; (фартух) припинати; (квітку) пришпилювати; п! ЧІПАТИ. Словник синонімів Караванського
- чіпляти — див. хапати Словник синонімів Вусика
- чіпляти — ЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., що. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. Міцно чіпляю до сучка ремінь (М. Словник української мови у 20 томах
- чіпляти — чіпля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чіпляти — Яю, -яєш, недок. 1. Знайомитись для нетривалих інтимних стосунків. Не треба було робити жодних рухів, нікуди ходити і нікого чіпляти на одну ніч (С. Пиркало). 2. -яє, 3-я ос. одн. Діяти (частіше — про дію алкоголю чи наркотику). Лише одна стопка житнівки, а мене вже чіпляє... Словник сучасного українського сленгу
- чіпляти — (-яю, -яєш) недок., кого; мол. Схиляти когось до статевого акту. БСРЖ, 660; КСМС. Словник жарґонної лексики української мови
- чіпляти — -яю, -яєш, недок., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. || Хапати щось чим-небудь гострим, загнутим і т. ін. 2》 Те саме, що вішати 1). || Приладнувати, закріплювати щось на кому-, чому-небудь; одягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чіпляти — ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось). Словник синонімів української мови
- чіпляти — ЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. Міцно чіпляю до сучка ремінь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- чіпляти — Чіпля́ти, -ля́ю, -єш гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О, 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють. Словник української мови Грінченка