1. Фразеологічний словник української мови

чіплятися

ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). — Ти, Яринко, йому на шию не вішайся, ми й почекати можемо... У нас тих женихів хоч греблю гати... (М. Зарудний); — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці... І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний); — Сяя (Оксана) повісилась на шию копитанові (капітанові), захотіла разом панею бути (Г. Квітка-Основ’яненко); Почувала (вона), що вільна вчинити, як хоче. Може, й справді своє треба ловити, хапати? Інші самі ладні йому на шию кинутися, а вона ось таку владу над ним добула, доводить свого бригадира до безтяму... (О. Гончар); — Утік! Боягуз, утік від молодої жінки, що не почепилася йому на шию з першої зустрічі! (Іван Ле).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіплятися — (використовувати що-небудь для звинувачення в чомусь) розм.: придиратися, присікатися, прискіпуватися, приставати, чіпатися. Словник синонімів Полюги
  2. чіплятися — (до кого) займати <�чіпати> кого; (ногою) зачіпатися; (рукою) хапатися, братися; (- фарбу) чіпатися, приставати; (як смола) П. липнути; (до слів) ПРИСІКУВАТИСЯ; (за старе) держатися; (на гачок) ловитися. Словник синонімів Караванського
  3. чіплятися — I причепитися, виснути ("Ну, чого ти виснеш!"), вчепитися, в'язнути, допоминатися, заважати (кому), заповзятися (на кого), зариватися (до кого), зачіпати, липнути, лізти (в очі), набиватися, набридати, навриплюватися, навріплюватися, нав'язуватися... Словник синонімів Вусика
  4. чіплятися — [ч'іпл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. чіплятися — ЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., за кого – що, об кого – що, до кого – чого. 1. Зачіпати кого-, що-небудь за щось, впритул торкатися кого-, чого-небудь. Вона йшла лугом, зеленою високою травою. Словник української мови у 20 томах
  6. чіплятися — чіпля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. чіплятися — -яюся, -яєшся, недок., за кого – що, об кого – що, до кого – чого. 1》 Зачіпати кого-, що-небудь за щось. || Натикаючись на що-небудь, чіпати його під час руху, зачіпатися за нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чіплятися — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. чіплятися — ЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., за кого — що, об кого — що, до кого — чого. 1. Зачіпати кого-, що-небудь за щось. Вона йшла лугом, зеленою високою травою. Словник української мови в 11 томах
  10. чіплятися — Чіпля́тися, -ля́юся, -єшся гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать. Словник української мови Грінченка