чіплятися

чіпля́тися

-яюся, -яєшся, недок., за когощо, об когощо, до когочого.

1》 Зачіпати кого-, що-небудь за щось.

|| Натикаючись на що-небудь, чіпати його під час руху, зачіпатися за нього.

|| Приставати, прилипати до кого-, чого-небудь (про щось чіпке, в'язке, липке).

|| перен. Затримуватися, зосереджуватися на чомусь (про очі, погляд, думки і т. ін.).

|| перен., розм. Огортати, охоплювати когось (про відчуття).

2》 Братися, хапатися руками за що-небудь, утримуватися за щось певним чином.

|| на що. Хапатися за який-небудь рухомий транспорт.

|| Хапатися чим-небудь гострим, загнутим і т. ін. за щось, повисаючи на ньому.

|| Ловитися на гачок.

|| перен., розм. Намагатися заручитися чиєю-небудь підтримкою, спиратися у своїх діях на кого-, що-небудь.

3》 перен., розм. Намагатися будь-що затримати, зберегти кого-, що-небудь.

4》 перен., розм. Прискіпуватися до кого-небудь.

|| Упадати біля кого-небудь, намагаючись привернути до себе його увагу; залицятися.

|| Нападати на кого-небудь, передаватися комусь, заражати (про хвороби, захворювання).

|| З'єднуватися, сполучатися одне з одним.

|| перен. Пов'язуватися з чимось попереднім, приєднуватися одне до одного.

5》 Пас. до чіпляти 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіплятися — (використовувати що-небудь для звинувачення в чомусь) розм.: придиратися, присікатися, прискіпуватися, приставати, чіпатися. Словник синонімів Полюги
  2. чіплятися — (до кого) займати <�чіпати> кого; (ногою) зачіпатися; (рукою) хапатися, братися; (- фарбу) чіпатися, приставати; (як смола) П. липнути; (до слів) ПРИСІКУВАТИСЯ; (за старе) держатися; (на гачок) ловитися. Словник синонімів Караванського
  3. чіплятися — I причепитися, виснути ("Ну, чого ти виснеш!"), вчепитися, в'язнути, допоминатися, заважати (кому), заповзятися (на кого), зариватися (до кого), зачіпати, липнути, лізти (в очі), набиватися, набридати, навриплюватися, навріплюватися, нав'язуватися... Словник синонімів Вусика
  4. чіплятися — [ч'іпл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. чіплятися — ЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., за кого – що, об кого – що, до кого – чого. 1. Зачіпати кого-, що-небудь за щось, впритул торкатися кого-, чого-небудь. Вона йшла лугом, зеленою високою травою. Словник української мови у 20 томах
  6. чіплятися — чіпля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. чіплятися — ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). Фразеологічний словник української мови
  8. чіплятися — ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. Словник синонімів української мови
  9. чіплятися — ЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., за кого — що, об кого — що, до кого — чого. 1. Зачіпати кого-, що-небудь за щось. Вона йшла лугом, зеленою високою травою. Словник української мови в 11 томах
  10. чіплятися — Чіпля́тися, -ля́юся, -єшся гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать. Словник української мови Грінченка