1. Фразеологічний словник української мови

чіп

як чіп, зі сл. дурни́й, п’я́ний, напи́тися і т. ін. Дуже сильно, надзвичайно. — Хоч і кажуть, що ти відьма, і бояться люди тебе, а я прямо скажу — дурна, дурна як чіп, та й годі! (Панас Мирний); Вусатий дядько в смушевій шапці, в чумарці, п’яний як чіп, розкидавши руки і ноги, голосно посвистував носом (А. Дімаров); Нап’юся.. як чіп, як швець! (Л. Костенко); Бригадир одмовив тихо На запитання моє: — Лиходід… то наше лихо! Тільки “звіти” подає, Та як чіп горілку п’є! (С. Олійник). як чопо́к. П’яний як чопок (М. Номис).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіп — (у бочки) ЗАТИЧКА; чопик, чопець. Словник синонімів Караванського
  2. чіп — див. затичка; пробка Словник синонімів Вусика
  3. чіп — ЧІП¹, чо́па, ч. 1. Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Поки брати бавились із царем, старша сестра і звеліла, щоб у їх [їхньому] човні пробили дірку та й заткнули чопом (О. Словник української мови у 20 томах
  4. чіп — чіп 1 іменник чоловічого роду пробка; кілочок, стержень; шип чіп 2 іменник чоловічого роду, істота риба діал. чіп 3 вигук геть незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. чіп — чіп дерев'яний корок ◊ дурни́й як чіп → дурний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. чіп — А, ч. Дурень. От і чіп. Сам винен. Словник сучасного українського сленгу
  7. чіп — I чопа, ч. 1》 Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Дурний, як чіп — дуже дурний. П'яний, як чіп — зовсім сп'янілий. 2》 діал. Дерев'яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чіп — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Словник синонімів української мови
  9. чіп — Чіп, чопа́; чопи́, -пі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. чіп — ЧІП¹, чо́па, ч. 1. Конусоподібна дерев’яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Поки брати бавились із царем, старша сестра і звеліла, щоб у їх човні пробили дірку та й заткнули чопом (Стор. Словник української мови в 11 томах