чіп

Значення в інших словниках

1. чіп — (у бочки) ЗАТИЧКА; чопик, чопець. Словник синонімів Караванського
2. чіп — див. затичка; пробка Словник синонімів Вусика
3. чіп — ЧІП¹, чо́па, ч. 1. Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Поки брати бавились із царем, старша сестра і звеліла, щоб у їх [їхньому] човні пробили дірку та й заткнули чопом (О. Словник української мови у 20 томах
4. чіп — чіп 1 іменник чоловічого роду пробка; кілочок, стержень; шип чіп 2 іменник чоловічого роду, істота риба діал. чіп 3 вигук геть незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
5. чіп — А, ч. Дурень. От і чіп. Сам винен. Словник сучасного українського сленгу
6. чіп — I чопа, ч. 1》 Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Дурний, як чіп — дуже дурний. П'яний, як чіп — зовсім сп'янілий. 2》 діал. Дерев'яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. чіп — як чіп, зі сл. дурни́й, п’я́ний, напи́тися і т. ін. Дуже сильно, надзвичайно. — Хоч і кажуть, що ти відьма, і бояться люди тебе, а я прямо скажу — дурна, дурна як чіп, та й годі!... Фразеологічний словник української мови
8. чіп — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Словник синонімів української мови
9. чіп — Чіп, чопа́; чопи́, -пі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. чіп — ЧІП¹, чо́па, ч. 1. Конусоподібна дерев’яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Поки брати бавились із царем, старша сестра і звеліла, щоб у їх човні пробили дірку та й заткнули чопом (Стор. Словник української мови в 11 томах