чіп
ЧІП¹, чо́па, ч.
1. Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці).
Поки брати бавились із царем, старша сестра і звеліла, щоб у їх [їхньому] човні пробили дірку та й заткнули чопом (О. Стороженко);
Молодиці та дядьки вибили з бочки чопа, підставляли під срібний струмінь заляпані глиною руки, пирскались, обливались, втиралися рушниками (Є. Гуцало);
Усі комунари рушили до клуні, де була бочка. Справді, чіп витягнуто й відкинуто далеко набік, а нафти лишилось трохи-трохи, на самому дні (О. Донченко);
* У порівн. Стало тепло. Дух шкір забив відразу ніс, як чопом (Г. Хоткевич).
2. діал. Дерев'яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь;
// Стержень, на якому що-небудь ходить, гойдається, крутиться (у дверях, машині, приладі і т. ін.).
Двері його хати порушилися на чопах і заскрипіли своїм дивно знайомим, любим скрипом (І. Франко).
3. буд. Шип у брусі для з'єднання з іншим брусом.
Інші [майстри] в обтесаних уже стовпках довбали діри, інші .. притісували чопи (І. Франко).
4. Річкова риба родини окуневих.
У районі нижньої течії ріки Тисмениці є стерлядь, в районі впадіння річок Щириці і Нежухівки – чіп (з наук.-попул. літ.).
◇ (1) Як чіп (чопо́к), зі сл. дурни́й, п'я́ний, напи́тися і т. ін. – дуже сильно, надзвичайно.
П'яний як чопок (Номис);
– Хоч і кажуть, що ти відьма, і бояться люди тебе, а я прямо скажу – дурна, дурна як чіп, та й годі! (Панас Мирний);
Вусатий дядько в смушевій шапці, в чумарці, п'яний як чіп, розкидавши руки і ноги, голосно посвистував носом (А. Дімаров);
Нап'юся .. як чіп, як швець! (Л. Костенко);
Бригадир одмовив тихо На запитання моє: – Лиходід... то наше лихо! Тільки “звіти” подає, Та як чіп горілку п'є! (С. Олійник).
ЧІП² і ЧІ́ПА, виг., діал.
Те саме, що геть² 1, 2.
– А зась, циганчата! – крикнув на них Ничипір, та аж тупнув ногою. – Чіп відсіля! ви не сього приходу (Г. Квітка-Основ'яненко);
Чіпа, чіпа в солому спати (Номис);
І собаки вже на рундуці. Мелють хвостами і облизуються. – Пішли геть! Чіп! – крикнула на них Онися (Д. Мордовець).
Значення в інших словниках
- чіп — (у бочки) ЗАТИЧКА; чопик, чопець. Словник синонімів Караванського
- чіп — див. затичка; пробка Словник синонімів Вусика
- чіп — чіп 1 іменник чоловічого роду пробка; кілочок, стержень; шип чіп 2 іменник чоловічого роду, істота риба діал. чіп 3 вигук геть незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- чіп — чіп дерев'яний корок ◊ дурни́й як чіп → дурний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чіп — А, ч. Дурень. От і чіп. Сам винен. Словник сучасного українського сленгу
- чіп — I чопа, ч. 1》 Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Дурний, як чіп — дуже дурний. П'яний, як чіп — зовсім сп'янілий. 2》 діал. Дерев'яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чіп — як чіп, зі сл. дурни́й, п’я́ний, напи́тися і т. ін. Дуже сильно, надзвичайно. — Хоч і кажуть, що ти відьма, і бояться люди тебе, а я прямо скажу — дурна, дурна як чіп, та й годі!... Фразеологічний словник української мови
- чіп — ЗА́ТИЧКА (те, чим затикають який-небудь отвір); КО́РОК, ПРО́БКА (перев. у пляшці); ЧІП (перев. у бочці); ЗА́ТКАЛО (ЗА́ТКАЛНО) розм. (в печі). Словник синонімів української мови
- чіп — Чіп, чопа́; чопи́, -пі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чіп — ЧІП¹, чо́па, ч. 1. Конусоподібна дерев’яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці). Поки брати бавились із царем, старша сестра і звеліла, щоб у їх човні пробили дірку та й заткнули чопом (Стор. Словник української мови в 11 томах