шабелька —
[шабеил'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. шабеил'ки, шабеил'ок дв'і шабеил'кие
Орфоепічний словник української мови
шабелька —
ША́БЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́бля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (С. Руданський); Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! ..
Словник української мови у 20 томах
шабелька —
(-и) ж.
Словник жарґонної лексики української мови
шабелька —
-и, ж. Зменш.-пестл. до шабля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шабелька —
ША́БЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́бля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (Рудан., Тв., 1959, 118); Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько!..
Словник української мови в 11 томах
шабелька —
Шабелька, -ки ж. ум. отъ шабля.
Словник української мови Грінченка