шавка —
ША́ВКА, и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Г. Квітка-Основ'яненко); * У порівн. Хам! – закричав ротмістр. – Я урод зоний!.. Я не шавка якась шолудива! (В. Чемерис).
Словник української мови у 20 томах
шавка —
-и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шавка —
ША́ВКА, и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Кв.-Осн., II, 1956, 248).
Словник української мови в 11 томах