шавка
ША́ВКА, и, ж., розм.
Невелика кімнатна або дворова собака.
Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Г. Квітка-Основ'яненко);
* У порівн. Хам! – закричав ротмістр. – Я урод зоний!.. Я не шавка якась шолудива! (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)