шавка
ША́ВКА, и, ж., розм.
Невелика кімнатна або дворова собака.
Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Г. Квітка-Основ'яненко);
* У порівн. Хам! – закричав ротмістр. – Я урод зоний!.. Я не шавка якась шолудива! (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шавка — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
- шавка — ша́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- шавка — -и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шавка — СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Словник синонімів української мови
- шавка — ША́ВКА, и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Кв.-Осн., II, 1956, 248). Словник української мови в 11 томах