1. Словник української мови в 11 томах

шавка

ША́ВКА, и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака.

Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Кв.-Осн., II, 1956, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шавка — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  2. шавка — ША́ВКА, и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Куди мені з ними [гольтіпаками] діватися? Думав, думав, далі, гайда надвір, брешіть уночі замість шавок (Г. Квітка-Основ'яненко); * У порівн. Хам! – закричав ротмістр. – Я урод зоний!.. Я не шавка якась шолудива! (В. Чемерис). Словник української мови у 20 томах
  3. шавка — ша́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. шавка — -и, ж., розм. Невелика кімнатна або дворова собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шавка — СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Словник синонімів української мови