Орфографічний словник української мови

шавлія

шавлі́я

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шавлія — ШАВЛІ́Я, ї, ж. 1. Багаторічна трав'яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих із великими пахучими квітками; деякі види її використовують у медицині, парфумерії та кулінарії. Горілку вона настоювала на шавлії, звіробої та зубрівці... (С.  Словник української мови у 20 томах
  2. шавлія — -ї, ж. 1》 Багаторічна трав'яниста й напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфумерії та кулінарії. 2》 Настій або відвар з листя деяких видів цієї рослини, що використовується як лікарський антисептичний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шавлія — Поширена на всій земній кулі рослина родини губоцвітих; листки серцеподібні, квітки ребристі; в Україні 29 видів, з них найпоширеніша ш. лікарська (з фіолетовими квітками); деякі види ш. вирощують як декоративні.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. шавлія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині.  Словник синонімів української мови
  5. шавлія — Шавлі́я, -лі́ї, -лі́єю; -влі́ї, -лі́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шавлія — ШАВЛІ́Я, ї, ж. 1. Багаторічна трав’яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфюмерії та кулінарії.  Словник української мови в 11 томах