шавлія
ШАВЛІ́Я, ї, ж.
1. Багаторічна трав'яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих із великими пахучими квітками; деякі види її використовують у медицині, парфумерії та кулінарії.
Горілку вона настоювала на шавлії, звіробої та зубрівці... (С. Чорнобривець);
Шавлія має запах камфорного лавра і заміняє його в кулінарії, особливо для приготування рибних страв (з наук. літ.).
2. Настій або відвар із листя деяких видів цієї рослини, що використовується як лікарський антисептичний засіб.
– Не дурно Гнатиха дочку в шавлії купала – знала, для кого кохала (С. Васильченко);
– Хто його знає, чи в шавлії купано її [дівчину] змалечку, чи в любистку... (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)