шаленіти —
див. вирувати; сердитися
Словник синонімів Вусика
шаленіти —
[шалеин’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш
Орфоепічний словник української мови
шаленіти —
ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Н.
Словник української мови у 20 томах
шаленіти —
-ію, -ієш, недок. 1》 Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. || Бурхливо виявляти надзвичайне хвилювання, збудження, несамовитість, лють. || Нестримно виявлятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шаленіти —
БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?...
Словник синонімів української мови
шаленіти —
ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття. Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Рибак, Переясл.
Словник української мови в 11 томах