шаленіти
ШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати надмірно збудженим від якогось сильного почуття.
Коронний гетьман Януш Радзівілл, в оточенні свого почту, стояв біля намету, накинувши на голову відлогу киреї, шаленіючи від люті (Н. Рибак);
З краю в край колона на скоку весело палила в небо з тисяч карабінів і автоматів, палила з чого попало, салютуючи своїй нестримній радості, шаленіючи від захвату (О. Гончар);
Комісар Шакерт шаленів. Він знову дзвонив коменданту збірного пункту, дзвонив у поліцію (Д. Бедзик);
// Бурхливо виявляти надзвичайне хвилювання, збудження, несамовитість, лють.
Хіба ж не дивна ця їхня планета Земля .. з університетами, з хмарочосами, з підземними палацами метро і спортивними аренами, де шаленіють зараз десятки тисяч болільників (О. Гончар);
В кімнаті тим часом, п'яно розмахуючи руками, шаленів Ханенко (М. Стельмах);
// Нестримно виявлятися.
В Німеччині творилися страшні діла. Шаленіли політичні пристрасті фашизму (Іван Ле);
// Виражати стан надзвичайного збудження, несамовитості, нестямності (про обличчя, погляд і т. ін.).
– Я тобі перехрещуся! Ще й баньки вилупив! – одразу шаленіє синюшне, схоже на вісімку обличчя [полісовщика] (М. Стельмах).
2. Виявлятися з надзвичайною силою, бурхливо, бути дуже сильним (перев. про явища природи, стихійні явища).
Вогонь шаленів, скакав, перевертався, танцював серед диму, п'явся догори (М. Коцюбинський);
Сонце пече. Сонце шаленіє (О. Донченко);
Шаленіє, реве розгніване море (І. Цюпа);
Шаленіє вітер над Дніпром: високі хвилі накочуються на берег (з газ.);
// Інтенсивно, з запалом грати, співати і т. ін.
Гармошка шаленіла. Васько так широко й ретельно розтягав міхи, так швидко перебирав пальцями, що, здавалось, ось-ось вона лопне від напруження (І. Кириленко);
// Набувати надзвичайно великого напруження у своєму перебігу (про бій, штурм і т. ін.).
Уже й на кручах поблизу тинів Бій закипав, як вир, і шаленів... (Л. Первомайський);
Штурм шаленіє. Викручує, трясе, шматує дамбу (О. Гончар);
// Діяти інтенсивно, напружено (про вогнепальну зброю).
Надворі була ніч, шаленіли фашистські кулемети, стріляючи в темряву (І. Багмут).
3. Бути в нестримному, стрімкому русі;
// Надзвичайно швидко щось виконувати, робити.
На кону шаленів якийсь парубок, такий рухливий, же [що] здавалося, що їх там принаймні п'ять (О. Ільченко).
4. Діяти нерозумно, нерозсудливо;
// Те саме, що божево́літи 1.
Словник української мови (СУМ-20)