шанобливо —
ШАНОБЛИ́ВО. Присл. до шанобли́вий. Вона завжди уважно й навіть шанобливо слухала Батуру – .. він так красиво говорить... (С. Журахович); Незважаючи на свою норовисту вдачу, Варя ставилась до свого бригадира чемно і навіть шанобливо (Д.
Словник української мови у 20 томах
шанобливо —
Присл. до шанобливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шанобливо —
ШАНОБЛИ́ВО. Присл. до шанобли́вий. Вона завжди уважно й навіть шанобливо слухала Батуру — ..він так красиво говорить… (Жур., Опов., 1956, 112); Незважаючи на свою норовисту вдачу, Варя ставилась до свого бригадира чемно і навіть шанобливо (Ткач, Плем’я..
Словник української мови в 11 томах