Орфографічний словник української мови

шанобливо

шанобли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шанобливо — ШАНОБЛИ́ВО. Присл. до шанобли́вий. Вона завжди уважно й навіть шанобливо слухала Батуру – .. він так красиво говорить... (С. Журахович); Незважаючи на свою норовисту вдачу, Варя ставилась до свого бригадира чемно і навіть шанобливо (Д.  Словник української мови у 20 томах
  2. шанобливо — Присл. до шанобливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шанобливо — ШАНОБЛИ́ВО. Присл. до шанобли́вий. Вона завжди уважно й навіть шанобливо слухала Батуру — ..він так красиво говорить… (Жур., Опов., 1956, 112); Незважаючи на свою норовисту вдачу, Варя ставилась до свого бригадира чемно і навіть шанобливо (Ткач, Плем’я..  Словник української мови в 11 томах