шевчиха —
ШЕВЧИ́ХА, и, ж., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (П. Чубинський); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
шевчиха —
-и, ж., розм. Жінка шевця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шевчиха —
ШЕВЧИ́ХА, и, ж., розм. Жінка шевця. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти (Чуб., V, 1874, 818); Я була надворі та підмазувала призьбу, коли вгляділа, що до нас йде шевчиха Меланка (Крим., Вибр., 1965, 382).
Словник української мови в 11 томах
шевчиха —
Шевчиха, -хи ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка