шелюжіння

шелюжі́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. шелюжіння — ШЕЛЮЖІ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що шелюжи́ння. У кабінет вестимуть з кухні виткі сходи, вони обриватимуться біля ляди в долівці горішньої кімнати, і та ляда усередені, з кабінету, замикатиметься; я усе ще боявся саду, шелюжіння над струмком, боявся невідь-чого (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах