шелюжіння
ШЕЛЮЖІ́ННЯ, я, с., збірн.
Те саме, що шелюжи́ння.
У кабінет вестимуть з кухні виткі сходи, вони обриватимуться біля ляди в долівці горішньої кімнати, і та ляда усередені, з кабінету, замикатиметься; я усе ще боявся саду, шелюжіння над струмком, боявся невідь-чого (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)