шепотун —
ШЕПОТУ́Н, а́, ч., розм. 1. Той, хто говорить шепотом. 2. Той, хто потай поширює чутки, поголоски, розмови.
Словник української мови у 20 томах
шепотун —
-а, ч., розм. 1》 Той, хто говорить шепотом. 2》 Той, хто потай поширює чутки, поголоски, розмови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шепотун —
ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Н розм.; ШЕПТУ́Н розм., ШЕПОТУ́Н розм., ШЕПТІ́Й розм. (той, хто робить це потай). — Ви збираєте плітки.. — Це я — пліткар!? Ну, знаєте, — і заходився погрожувати (І.
Словник синонімів української мови
шепотун —
ШЕПОТУ́Н, а́, ч., розм. 1. Той, хто говорить шепотом. 2. Той, хто потай поширює чутки, поголоски, розмови.
Словник української мови в 11 томах
шепотун —
Шепотун, -на м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка