Орфографічний словник української мови

шептання

шепта́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шептання — див. ворожіння; звучання; шепіт  Словник синонімів Вусика
  2. шептання — Шепіт, пошепт  Словник чужослів Павло Штепа
  3. шептання — ШЕПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шепта́ти і шепта́тися і звуки, утворювані цією дією. Кругом його сумно та нудно; чутно шептання Шестірного, тихе, важке шептання (Панас Мирний); У його одноманітне шептання якось непомітно вливається пісня...  Словник української мови у 20 томах
  4. шептання — -я, с. Дія за знач. шептати і шептатися і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шептання — Шепта́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шептання — ШЕПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шепта́ти і шепта́тися і звуки, утворювані цією дією. Кругом його сумно та нудно; чутно шептання Шестірного, тихе, важке шептання (Мирний, І, 1954, 331); У його одноманітне шептання якось непомітно вливається пісня...  Словник української мови в 11 томах