Орфографічний словник української мови

шинкарка

шинка́рка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шинкарка — ШИНКА́РКА, и, ж., заст. Жін. до шинка́р. – Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (П.  Словник української мови у 20 томах
  2. шинкарка — -и, заст. Жін. до шинкар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шинкарка — Шинка́рка, -ки, -рці; -ка́рки, -ка́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шинкарка — ШИНКА́РКА, и, ж., заст. Жін. до шинка́р. — Путе ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах