шкандиляти

шкандиля́ти

дієслово недоконаного виду

кульгати

діал.

Значення в інших словниках

1. шкандиляти — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
2. шкандиляти — ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати. Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Панас Мирний); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. шкандиляти — -яю, -яєш, недок., діал. Кульгати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкандиляти — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка).  Словник синонімів української мови
5. шкандиляти — ШКАНДИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати. Через скілько часу кривого Хомку вели до панів. Він аж зблід, тіпався, ще дужче шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 201); Коли це незабаром і стара шкандиляв (Мирний, IV, 1955, 42).  Словник української мови в 11 томах
6. шкандиляти — Шкандиля́ти, -ля́ю, -єш гл. = шкандибати. Мнж. 194.  Словник української мови Грінченка